Офтальмологія Vizio.com.ua

Дивись на світ здоровими очима!

Рефракція ока: емітропія, міопія, гіперметропія, астигматизм, анізометропія, амбліопія

Рефракція — це заломлювальна сила будь-якої оптичної системи. Заломлювальна сила лінзи з фокусною відстанню 1 м дорівнює 1 дптр. Знаючи фокусну відстань лінзи, легко визначити її заломлювальну силу: для цього необхідно 100 поділити на величину фокусної відстані лінзи. Наприклад, заломлювальна сила лінзи з фокусною відстанню 20 см дорівнює 5 дптр (100:20=5).

Знаючи заломлювальну силу лінзи, можна встановити її фокусну відстань. Для цього потрібно 100 поділити на оптичну силу виражену в діоптріях. Наприклад, фокусна відстань лінзи з оптичною силою 10 дптр дорівнює 10 см (100:10=10).

З фізіологічної точки зору в оці розрізняють дві системи:
1) рецепторну систему сітківки з розташованими в ній паличками та колбочками;
2) заломлювальну систему, яка зумовлює зображення видимих предметів на сітківці.
Отже, око можна порівняти з фотокамерою, в якій є світло-чутлива пластинка (сітківка) та об'єктив (заломлювальна система ока).

Бачити ясно предмет здоровим оком можна за умови отримування на сітківці чіткого зображення цього предмету.

До заломлювальних середовищ ока належать: рогівка, водяниста волога передньої камери ока, кришталик, склисте тіло. Заломлювальний апарат ока є складною оптичною системою, яка залежить від оптичних постійних. До оптичних постійних належать:
радіуси кривизни поверхонь рогівки та кришталика;
коефіцієнти заломлювальних середовищ ока;
відстані між заломлювальними поверхнями (тобто між рогівкою і передньою поверхнею кришталика та між передньою і задньою поверхнями кришталика).

Визначення оптичних постійних проводили багаторазово за допомогою дуже точних методів обстеження. Оскільки ці цифри підлягали значним індивідуальним коливанням, то за основу було взято середні цифри оптичних постійних із так званого схематичного ока.

Фізична рефракція ока — це заломлювальна сила його оптичної системи, яку визначають у діоптріях (дптр).

У середньому для ока людини фізична рефракція становить 60,0 дптр, вона варіює від 52,0 до 68,0 дптр.

Клінічна рефракція характеризується положенням головного фокуса оптичної системи ока відносно сітківки.

Розрізняють два види клінічної рефракції — статичну й динамічну.
Статична рефракція — спосіб отримання зображення на сітківці у стані максимального розслаблення акомодації. Зрозуміло, що статична рефракція — поняття штучне і відображає лише структурні особливості ока як оптичної системи, що формує ретинальне зображення.

Для того щоб правильно розв'язувати питання щодо зорової діяльності в природних умовах, необхідно мати уяву про функціональні особливості оптичної системи ока живого організму. Оцінити такі особливості дає змогу динамічна рефракція.
Динамічна рефракція — заломлювальна сила оптичної системи ока відносно сітківки під час діючої акомодації.

Еметропія — вид рефракції, коли головний фокус оптичної системи ока розташований на сітківці. Тобто параметри оптичної системи й анатомічні розміри відповідають одне одному.

Гіперметропія, або далекозорість, — вид клінічної рефракції, за якої головний фокус оптичної системи розташований за сітківкою!
У новонароджених розміри очей дуже малі (горизонтальний розмір ока — 16 мм), а оптична , система сформована повністю. Виникає невідповідність між головною фокусною відстанню та розташуванням сітківки. Такий стан розцінюють як гіперметропію ока що росте. Оскільки око росте, ця невідповідність вирівнюється. Онтогенез рефракції ока завершується у віці 9—12 років, коли в очах з кулястою формою виникає розмірність, тобто завершується розвиток первинної рефракції ока — розмірної, або еметропічної.

У деяких людей на все життя може залишитися нерозмірність між головним фокусом оптичної системи ока та сітківкою через недорозвинення очного яблука. Це може спостерігатись у разі спадкової залежності або бути зумовлено зовнішніми чинниками (травма, тривала виснажлива хвороба).

Міопія, або короткозорість, — осьова нерозмірність, яка призводить до появи вторинної рефракції, коли головний фокус оптичної системи ока розташований перед сітківкою. Це виникає внаслідок того, що оболонки очного яблука розтягуються в передньо-задньому розмірі і сітківка віддаляється від головного фокуса оптичної системи ока.
Розвиток міопії можуть спричинювати несприятливі гігієнічні умови формування організму дитини, особливо під час навчання в молодших класах школи, а також порушення калієво-кальцієвого обміну в організмі внаслідок порушення роботи травного тракту. Міопія — це завжди вторинна патологічна рефракція.

Еметропія, гіперметропія, міопія — сферичні рефракції, зумовлені кулястою формою очей.
Відхилення від кулястої форми очей — приплющеність за вертикаллю (частіше) або за горизонталлю — призводить до зміни форми рогівки і заломлювальної сили в різних перетинах ока і має назву астигматизм.

Астигматизм - рефракція ока, яка у двох взаємоперпендикулярних меридіанах (головних) виявляється різною. Заломлювальну силу, яка у вертикальному меридіані на 0,5 дптр більша, ніж у горизонтальному, вважають фізіологічною.
Зміна форми ока і пов'язана з цим астигматичність рефракції понад 0,5 дптр частіше явище спадкове, але також може розвиватися після операції, травми, захворювань рогівки.

Анізометропія — неоднакова за видом або за ступенем рефракція обох очей. Це може бути природжена аномалія будови обох очей, різна заломлювальна сила оптичних середовищ ока, акомодація обох очей (наприклад, при однобічному парезі або паралічі).

Амбліопія різке зниження зору без видимої анатомічної або рефракційної причини.