Офтальмологія Vizio.com.ua

Дивись на світ здоровими очима!

comintour.net
stroidom-shop.ru
obystroy.com

Вікові особливості органа зору

Очні ямки новонароджених представлені в основному лобовою кісткою. Ступінь розвитку лобових пазух з віком змінюється. У дітей у перші 2 роки життя вони недорозвинуті. Рыст очних ямок відбувається поступово і закінчується до 20 років. Ступінь дивергенці очних ямок змінюється з віком. У дітей кут між осями обох очних ямок менший, а у дорослих — більший, що відбивається на положенні очних яблук в очних ямках.

Очне яблуко новонародженого та дитини також відрізняєтьсі від ока дорослого. Горизонтальний розмір ока новонародженого - 16 мм, а дорослого — 24 мм.
Око росте швидше, ніж усі інші органи, і вже до кінця чотирирічного віку досягає середньої нормальної величини. Рогівка росте швидше, ніж інші частини ока. Білкова оболонка у дітей дуже тонка, і крізь неї просвічує судинна оболонка, що надає білковій оболонці блакитного відтінку, який до віку 5-6 міс повинен набути звичайного білого кольору. При синдромі синіх білкових оболонок (Лобштейна-Ван-дер-Хуве) інтенсивність блакитного кольору насиченіша, а також спостерігається підвищена ламкість кісток (остеопороз) і туговухість.

Райдужка новонароджених бідна на пігмент і тому має блакитний відтінок. До 1 року життя колір райдужки змінюється на постійний, але інколи цей процес завершується лише у віці 12 років. Еластичність райдужки, яка залежить від віку, також впливає на величину зіниці. У дітей до 1 року зіниця вузька (до 2 мм) і слабко реагує на світло, мало розширюється (переважає парасимпатикус). У підлітковому та молодому віці зіниця ширша, швидко реагує на світло. Зміни на райдужці та зміни форми зіниці — наслідок швидкого реагування на захворювання організму ще в початкових стадіях. На цьому грунтується такий напрям діагностування очних і соматичних захворювань, як іридодіагностика.

Кришталик новонароджених відносно великий і не має ядра, розвиток якого відбувається до віку 20 років. Після 40 років відбувається ущільнення кришталика та ослаблення роботи його зв'язок, унаслідок чого втрачається можливість акомодації. Такий фізіологічний стан називають пресбіопією.

Очне дно новонароджених виглядає альбінотичним через відсутність пігменту. Диски зорових нервів мають сіруватий відтінок, ямковий рефлекс відсутній. З віком ці розбіжності стираються, а в похилому віці виникають знову через порушення нормального і кровопостачання.

Рух очей новонароджених не координований, м'язи функціонують хаотично, а повне їхнє формування завершується до віку 2—3 роки.

Сльозова залоза до моменту народження не досягає повного розвитку, око зволожується залозками Краузе, а також секретом і слизового характеру з келихоподібних клітин сполучної оболонки. Лише з віку 2 міс, коли починають функціонувати черепні нерви і симпатичний відділ вегетативної нервової системи, виникає можливість активного сльозовиділення.

У старшому віці очне яблуко розміщене глибоко внаслідок атрофії очноямкової клітковини. Білкова оболонка втрачає еластичність, райдужка депігментується. У рогівці утворюється помутніння — стареча дуга (arcus senilis), як наслідок жирового переродження боуменової оболонки та строми рогівки. Передня камера мілка, с зіниці вузькі з млявою реакцією на світло, шо пояснюється втратою і еластичності райдужкою.