Будова ока людини (анатомія ока)
ЗОРОВИЙ АНАЛІЗАТОР - СКЛАДНА СИСТЕМА, ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ:
- з очного яблука;
- із придаткового апарату ока (повіки, кон'юнктива, слізні залози, сльозовідвідні шляхи, окоруховий апарат);
- із зорових шляхів (зорові нерви, хіазма, зорові тракти, зорові центри - зовнішні колінчаті тіла);
- із центрального нейрона (пучок Граціоле);
- із зорового центру (потиличні долі головного мозку).
Очне яблуко знаходиться в кістковому утворенні - орбіті. Воно має еліпсоподібну форму, діаметр близько 22-24 мм, вагу 7-8 г. Форму та розмір очного яблука визначає фіброзна оболонка (склера і рогівка). Вона забезпечує захист очного яблука від зовнішніх подразників. Очне яблуко складається з трьох оболонок: фіброзної, судинної, сітківки.
Фіброзна оболонка складається зі склери й рогівки.
СКЛЕРУ утворюють щільні колагенові волокна. Її товщина в різних ділянках очного яблука неоднакова (у межах 0,5-1,2 мм). Склера здорових
очей після завершення росту очного яблука (у юнаків - 20-22 роки, у дівчат - 18 років) практично нерозтяжна.
РОГІВКА є передньою частиною фіброзної оболонки. Вона прозора і має сферичну форму, завдяки чому виконує роль оптичної лінзи. Товщина рогівки - 0,6-1,0 мм, розмір - 11-12 мм, оптична сила - в середньому 42,0 дптр. Рогівка - безсудинне утворення. Хвороби рогівки проявляються в її помутнінні (набряк, інфільтрат, рубець).
Судинна оболонка складається з райдужки, хоріоідеї і циліарного тіла.
РАЙДУЖНА ОБОЛОНКА - передня частина судинного тракту. Круглий отвір у райдужній оболонці (зіниця) відіграє роль діафрагми ока. Основною функцією райдужної оболонки є регуляція кількості світла, яке потрапляє в око. Зміна форми зіниці вказує на запалення райдужки або порушення симпатичної і парасимпатичної іннервації.
ХОРІОІДЕЯ (власне судинна оболонка) складається із судин різного калібру й виконує трофічну функцію. Хвороби хоріоідеї як правило пов'язані з хворобами сітківки. Вони проявляються в порушенні кровопостачання, дистрофії, запаленні.
ЦИЛІАРНЕ ТІЛО. Волокна циліарного тіла утримують кришталик за райдужною оболонкою в межах зіниці. Завдяки натяжінню м’язів циліарного тіла та еластичності кришталика змінюється його форма і, як наслідок, його оптична сила. Це і є акомодація. Циліарне тіло виробляє водянисту рідину, яка заповнює передню камеру очного яблука (простір між задньою поверхнею рогівки та передньою поверхнею райдужної оболонки і кришталика). Внутрішньоочна рідина забезпечує трофіку кришталика, який не має судин. Зменшення продукції водянистої вологи або затримання її відтоку з кута передньої камери через Шлеммів канал призводить до підвищення внутрішньоочного тиску (основний прояв глаукоми). Кількість утвореної і відтікаючої рідини повинна бути збалансованою.
СІТКІВКА сприймає світлове подразнення і перетворює його в нервовий імпульс, який через зорові шляхи досягає потиличної долі кори головного мозку, де формується зоровий образ. Сітківка складається із 10 гістологічних шарів, а нервові клітини представлені трьома нейронами:
- перший нейрон - палички та колбочки;
- другий нейрон - біполярні клітини, що з'єднують клітини першого і третього нейронів;
- третій нейрон - гангліозні клітини.
Осьові циліндри гангліозних клітин з усієї сітківки збираються в диск зорового нерва і формують зоровий нерв. Кровопостачання сітківки відбувається за рахунок центральної артерії, центральної вени сітківки і судинної оболонки. Гілки центральної артерії сітківки не мають анастомозів, і повна обтурація однієї з них викликає незмінні дегенеративні процеси відповідного сектора сітківки. Сітківка рихло прилягає до інших оболонок, придавлена склоподібним тілом, і кріпиться до каркаса очного яблука у двох місцях: навколо ДЗН і по зубчастій лінії (межа циліарного тіла і райдужної оболонки).
Кришталик відноситься до прозорих середовищ ока.
КРИШТАЛИК - це двояковипукле прозоре еластичне утворення. Оптична сила складає 16-18 дптр. Розташований позаду зіниці й райдужної оболонки. До задньої поверхні кришталика прилягає передня мембрана склоподібного тіла. З віком еластичність кришталика зменшується. Це стає помітним, починаючи з 40-45 років, і призводить до необхідності користуватися окулярами для роботи на близькій відстані. Патологія кришталика проявляється в його помутнінні (катаракта), у зміні положення (вивих, підвивих).
ЗОРОВИЙ НЕРВ - це відрізок зорового шляху. Починається з диска зорового нерва і закінчується в хіазмі (після неповного перехрестя). Більша частина зорового нерва знаходиться в орбіті, менша - в середині черепа.
ОРБІТА - це кісткове утворення пірамідоподібної форми, в якому знаходяться очне яблуко, зоровий нерв, зовнішні м'язи, очна артерія і вена, всі рухові нерви ока, перша гілка трійчастого нерва. Орбіта розташована поруч із гайморовою, лобною, решітчастою пазухами і з порожниною черепа.
Повіки виконують захисну функцію, захищають очне яблуко від пошкоджень. Шкіра повік тонка, відсутній підшкірножировий шар, підшкірна клітковина рихла. Цим пояснюється легке виникнення набряків і крововиливів при безпосередньому ушкодженні повік чи патологічних процесах поблизу. У товщі хрящів повік велика кількість сальних залоз. Порушення їхньої функції може бути причиною ячменів, халязіонів, блефаритів.
КОН'ЮНКТИВА - слизова оболонка, якою вкрита задня поверхня повік і передня поверхня склери очного яблука до рогової оболонки. У місці переходу кон'юнктиви з повік на очне яблуко утворюються склепіння (верхнє й нижнє).
М'ЯЗОВИЙ АПАРАТ забезпечує рух очних яблук. Він складається з 4-х прямих і 2-х косих окорухових м’язів, м'яза, який піднімає верхню повіку, й орбітального м'яза, що бере участь у закриванні очної щілини.
Іннервація м'язів очного яблука:
- прямі м’язи (верхній, нижній, внутрішній) і м’яз, який піднімає верхню повіку - окоруховим нервом;
- зовнішній прямий м’яз - відвідним нервом;
- верхній косий м’яз - блоковим нервом.
СЛІЗНІ ОРГАНИ СКЛАДАЮТЬСЯ:
- зі слізної залози та додаткових слізних залоз, які є сльозопродукуючими;
- зі сльозовідвідних шляхів.
Слізна залоза розташована у верхньо-зовнішній частині орбіти. Сльозовідвідна система починається слізними точками, далі йдуть слізні канальці, слізний міхур і слізноносовий канал, що відкривається під нижню носову раковину. Сльоза постійно зволожує рогівку та кон'юнктиву.