Офтальмологія Vizio.com.ua

Дивись на світ здоровими очима!

Интернет-магазин книг з офтальмології

7.7 Об'ємні утвори слізної залози і хронічний дакріоаденіт

Скарги
Персистуючий або прогресуючий набряк зовнішньої третини верхньої повіки. Наявність або відсутність болю та/або подвоєння зору.

Найважливіші об'єктивні симптоми
Хронічний набряк та почервоніння повіки, особливо зовнішньої третини верхньої повіки, з проптозом або без нього та зміщенням очного яблука медіально та вниз.
Інші симптоми
Пальпується об'ємний утвір у зовнішній третині верхньої повіки. Обмеження рухомості очного яблука.

Етіологія
Саркоїдоз. Можливе одночасне ураження легенів, шкіри, ока, лімфаденопатія, збільшення привушної залози та параліч лицевого нерва. Захворювання більш характерне для чорної раси. Може відзначатися підвищений рівень ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Запальний псевдотумор орбіти. Типовим є гостре виникнення болю та набряку, що може супроводжуватися обмеженням рухів ока, зміщенням очного яблука та проптозом. У гострих випадках захворювання симптоматика швидко регресує під впливом системної кортикостероїдної терапії.
Доброякісні змішані епітеліальні пухлини (плеоморфна аденома). Повільно прогресуючий проптоз, що не супроводжується болем, або зміщення очного яблука в дорослих середнього віку. На комп'ютерній томограмі візуалізується утвір з чітким контуром, під тиском якого змінилася форма та збільшилися розміри слізної ямки. Ерозія кісток відсутня.
Дермоїдні пухлини. Типово це неболючий, підшкірний утвір, що повільно збільшується; трапляється в дитячому віці. На комп'ютерній томограмі відзначають чітко окреслений утвір, розміщений поза межами м'язового конуса.
Лімфоїдна пухлина. Характерні повільно прогресуючий проптоз та зміщення очного яблука у хворих середнього віку. Можуть спостерігатися рожево-білі субкон'юнктивальні розростання (кольору м'яса лосося). На комп'ютерній томограмі видно пухлину неправильної форми, що повторює контури очного яблука та слізної ямки. Ерозія кісток не характерна.
Цистаденокарцинома. При цій пухлині раптово виникають біль та проптоз, що швидко прогресує. Характерні птоз, зміщення та порушення рухомості очного яблука. На комп'ютерній томограмі візуалізується пухлина неправильної форми з руйнуванням кісток.
Злоякісна змішана епітеліальна пухлина (плеоморфна аденокарцинома). Трапляється переважно в похилому віці, супроводжується гострим виникненням болю та швидким прогресуванням. Розвивається, як звичайно, з тривало існуючої доброякісної змішаної пухлини або як рецидив після її видалення. Картина на комп'ютерній томограмі подібна до цистаденокарциноми.
Кіста слізної залози (дакріопс). Перебіг безсимптомний, утвір може змінювати свої розміри. Переважно трапляється у пацієнтів молодого та середнього віку.
• Інші (туберкульоз, сифіліс, лейкоз, паротит, мукоепідермоїдна карцинома, плазмацитома тощо).
Примітка. Первинні неоплазми (крім лімфоми) майже завжди однобічні; запальні процеси можуть бути двобічними. Лімфома частіше трапляється лише з одного боку, проте може бути двобічною.

Обстеження
1. Анамнез: визначити час появи утвору та швидкість прогресування. Чи є біль, подвоєння зору. Наявність загальної слабості, втрати ваги, гарячки чи інших системних ознак злоякісності. Задишка, висипка на шкірі, увеїт у минулому (саркоїдоз).
2. Інші скарги. Біопсія або оперативне втручання на слізній залозі в минулому.
3. Повне офтальмологічне обстеження: особливо шукайте кератозні преципітати, вузлики на райдужці, задні синехії, старий перифлебіт сітківки внаслідок саркоїдозу.
4. Комп'ютерна томографія орбіти (аксіальна та корональна проекції). Іноді виникає необхідність ЯМР-дослідженмя.
5. Провести рентгенографію грудної клітки (діагностика саркоїдозу, рідше туберкульозу).
6. Лабораторні дослідження крові: підрахунок формених елементів, ШОЕ, RPR, РІФ-абс, а також шкірна проба з туберкуліном.
7. При підозрі на лімфому або лейкоз необхідна консультація терапевта та гематолога (онколога) для системного обстеження (провести комп'ютерну томографію голови та черевної порожнини, біопсію кісткового мозку).
8. Показання до біопсії слізної залози:
а) при підозрі на злоякісну пухлину слізної залози (біопсія недоцільна при підозрі на лімфому і підтвердження її при системному обстеженні);
або:
б) діагноз сумнівний, проте підозрюють злоякісний або запальний характер утвору.
Примітка. Не слід проводити біопсію утворів, визначених як доброякісні змішані епітеліальні або дермоїдні пухлини. Неповне висічення доброякісної змішаної пухлини може призвести до рецидиву із злоякісною трансформацією або без неї. Розрив дермоідної кісти може призвести до важкої запальної реакції. Ці дві пухлини слід висікати повністю з інтактною капсулою або псевдокапсулою.

Лікування об'ємних утворень слізної залози і хронічного дакріоаденіту

• Саркоїдоз: системна терапія кортикостероїдами (див. розділ 13.4).
• Запальний псевдотумор орбіти: системна терапія кортикостероїдами (див. розділ 7.3).
• Плеоморфні аденоми: повне хірургічне видалення.
• Дермоїдні кісти: повне хірургічне видалення.
• Лімфоїдні пухлини:
а) у межах орбіти: опромінення орбіти;
б) системні: хіміотерапія (вирішення питання про опромінення орбіти відкладають до оцінки впливу системної хіміотерапії на орбітальну пухлину).
• Цистаденокарцинома: екзентерація орбіти з променевим лікуванням (зрідка застосовується хіміотерапія).
• Плеоморфна аденокарцинома: див. лікування цистаденокарциноми. • Кіста слізної залози: видалення при симптомному перебігу.

Подальший нагляд і ведення хворого
Залежить від конкретного діагнозу.