Офтальмологія Vizio.com.ua

Дивись на світ здоровими очима!

15.9 Біль сліпого ока

У пацієнта із сліпим оком, відновлення зору якого неможливе, біль різної інтенсивності (від помірного до нестерпного) може виникати з різних причин. Причини цього болю, необхідні обстеження та лікування описано далі.

Причини болю
• Декомпенсація рогівки: при обстеженні за допомогою щілинної лампи відзначають дефекти, забарвлені флюоресцеїном.
• Увеїт: наявність лейкоцитів у передній камері або склистому тілі. При помутнінні рогівки клітини можна не побачити.
• Значне підвищення внутрішньоочного тиску: може бути результатом глаукоми, яка виникає внаслідок неоваскуляризацій та закриття кута передньої камери ока, увеїту або глаукоми, зумовленої внутрішньоочною пухлиною. При нерівній поверхні рогівки іноді важко виміряти ВОТ.

Обстеження
1. Анамнез: визначити тривалість та причину сліпоти.
2. Офтальмологічне обстеження: забарвити рогівку флюоресцеїном з метою визначення дефекту епітелію, виміряти ВОТ. Якщо помутніння рогівки немає, оглянути райдужку иа наявність неоваскуляризацій та провести гоніоскопію кута, обстежити передню камеру на наявність клітин та зависання пластівців. Спробувати провести обстеження сітківки при розширеній зіниці для виключення внутрішньоочної пухлини.
3. Ультразвукове дослідження (В-спосіб) заднього сегмента ока з метою виключення внутрішньоочної пухлини при неможливості огляду очного дна.

Лікування болю сліпого ока

A. Стерильна декомпенсація рогівки (при підозрі на її інфікування див. "Інфекційний інфільтрат (виразка) рогівки", розділ 4.12).
1. Мазь з антибіотиком (еритроміцин), циклоплегіки (1 % атропін) та тиснуча пов'язка на 24-48 год.
2. Зволожуюча мазь (Refresh РМ) на ніч (після знаття пов'язки) протягом кількох тижнів або місяців (в деяких випадках — постійно).
3. Навчити пацієнта накладати на око пов'язку на ніч.
4. У рефрактерних до лікування випадках виконати тарзорафію.
Б. Увеїт.
1. Циклоплегіки (1 % атропін тричі на день).
2. Місцево кортикостероїди (1 % преднізолону ацетат через кожних 1-6 год.)
B. При значному підвищенні ВОТ.
1. Лікування увеїту, якщо цей діагноз підтверджено або якщо через помутніння рогівки цей стан неможливо виключити.
2. Місцево бета-блокатори (0,5% левобунолол двічі на день або 0,5% тимолол двічі на день) з або без похідних адреналіну (0,1 % дипівефрин двічі на деиь). Ефективними препаратами є інгібітори карбоангідрази, проте їхні потенційні побічні дії не дають змоги рекомендувати ці засоби як болезаспокійливі; міотики можуть посилити подразнення ока.
3. Якщо причиною болю є значне підвищення внутрішньоочного тиску, проводять деструктивні маніпуляції на війковому тілі (YAG-лазерну циклофотокоагуляцію або циклокріотерапію).
4. При персистуванні болю, незважаючи на описане лікування, проводять ретробульбарну блокаду спиртом. Метод виконання: ретробульбарно ввести 2-3 мл лідокаїну. Голку залишають на місці, а шприц, яким вводили лідокаїн, замінюють на 1-мл шприц з 95-100% етиловим спиртом (деякі лікарі застосовують 50% спирт). Вміст шприца вводять у ретробульбарний простір. Знову змінити шприц, щоб невеликою кількістю лідокаїну вимити залишки спирту. Вийняти голку. Попередити пацієнта про можливість виникнення тимчасового птозу або набряку повік, обмеження об'єму рухів очного яблука та зниження чутливості.
Г. При невідомій причині болю
1. Циклоплегіки (1 % атропін тричі на день).
2. Місцево кортикостероїди (1 % преднізолону ацетат через кожних 1-6 годин).
• При неефективності описаного лікування запропонувати пацієнту енуклеацію очного яблука.
• Хворий повинен постійно носити захисні окуляри (напр., з полікарбонатними лінзами) для запобігання травмі протилежного ока.

Подальший нагляд і ведення хворого
Залежить від ступеня вираженості болю та клінічної картини. Після припинення болю повторний огляд проводять через 6-12 місяців.