Офтальмологія Vizio.com.ua

Дивись на світ здоровими очима!

15.4 Мігрень

Скарги
Переважно однобічний (може також локалізуватися позаду обох очей або вздовж усієї передньої частини голови), пульсуючий або свердлячий біль голови, який супроводжується нудотою, блюванням, змінами настрою, втомою та світлобоязню. Появі болю голови можуть передувати розлади зору, у т.ч. спалахи світла (зигзагоподібні), розмитість зору, дефекти поля зору, які з'являються на 15-20 хвилин. Перед нападом мігрені часто виникає аура (відчуття наближення мігрені). Іноді спостерігається неврологічна симптоматика. Характерними є ускладнений сімейний анамнез та, наприклад, погане самопочуття в транспорті й циклічне блювання в дитинстві. Мігрень у дитячому віці може проявлятись рецидивуючим болем у животі та кволістю. Серед хворих 60-70% становлять жінки.
Примітка. У більшості випадків при однобічній мігрені біль голови у певний момент переходить на протилежну її частину. При болю голови із строго однобічною локалізацією слід запідозрити більш серйозну патологію.

Об'єктивні симптоми
У більшості випадків відсутні. Ускладнена мігрень може супроводжуватися постійними симптомами неврологічного та офтальмологічного дефіциту (див. далі).

Класифікація
Запропоновано різні визначення та класифікації.
I. Звичайна мігрень (80%): для цієї форми захворювання характерні нудота, блювання, загальна слабість та мінливість настрою.
II. Класична мігрень (10%): болю голови передують 15-50-хвилинні зорові розлади або транзиторні вогнищеві неврологічні симптоми. Див. "Ускладнена мігрень" з приводу специфічних зорових та неврологічних розладів.
III. Зорова мігрень без болю голови (ацефальгічна мігрень), у хворого з'являється зорова аура класичної мігрені без настання болю голови. У минулому в декого з цих пацієнтів виникав біль голови, у декого — ні.
IV. Ускладнена мігрень: форма мігрені, при якій неврологічні симптоми дефіциту тривають довше, ніж біль голови. У рідких випадках неврологічна патологія є постійною.
A. Церебральна форма: неврологічні симптоми дефіциту охоплюють моторну, сенсорну та зорову сфери. Ці симптоми можуть виникати на висоті болю голови, проте частіше вони з'являються після нападу. Це можуть бути, наприклад, локальні моторні розлади, розлади мови, парестезії кінцівок, обличчя, язика, губ. "Геміплегічна мігрень" характеризується повним паралічем або слабістю однієї половини тіла.
Б. Офтальмоплегічна форма: гомолатеральний параліч одного або більше зовнішніх м'язів ока, часто виникає підчас нападів мігрені вдитячому віці. Офтальмоплегія виникає, як звичайно, після того, як мине біль голови.
B. Ретинальна форма: раптова монокулярна втрата зору у хворого, який страждає мігренню. Фотопсій та болю голови в більшості випадків не виникає.
Г. Мігрень, пов'язана з патологією базилярної артерії: клінічна картина нагадує недостатність вертебробазилярної артерії з двобічною втратою чіткості обрисів предметів або сліпотою, запамороченнями, порушенням ходи, галюцинаціями, розладами мови.

Фонові стани та провокуючі фактори
Оральні контрацептиви або інші гормональні препарати, пубертатний період, вагітність, менопауза, вживання їжі, яка містить велику кількість тираміну та фенілаланіну (напр., старий сир. вина, шоколад), нітрати або нітрити, глутамат натрію, алкоголь, втома, емоційний стрес, зміни рефракції, яскраве світло.

Диференціальний діагноз
Див. "Біль голови", розділ 15.3.

Обстеження
Див. розділ 15.3 — обстеження при болю голови.
1. Анамнез: іноді лише його достатньо для встановлення діагнозу.
2. Офтальмологічне та неврологічне обстеження, включаючи визначення рефракції.
3. Комп'ютерна томографія та ЯМР-дослідження голови проводять у таких випадках:
а) атипові форми мігрені (напр., мігрень, при якій біль виникає в одній і тій же частині голови; початок захворювання в середньому віці в особи з неускладненим сімейним анамнезом та без проявів поганого самопочуття у транспорті та циклічного блювання в дитинстві або з нехарактерною послідовністю перебігу, наприклад, з розладами зору, які переходять на фазу болю голови або виникають після нього);
б) ускладнена мігрень.

Лікування мігрені

1. Уникaти чинників, які провокують напади мігрені (припинити прийом оральних контрацептивів; не вживати алкоголю та продуктів харчування, які провокують напади; уникати стресів).
2. Скоригувати будь-які суттєві аномалії рефакції.
3. Медикаментозна терапія, яку призначають на початку приступу (чим раніше, тим ліпше) хворим з нечастими епізодами болю голови:
а) початкова терапія: аспірин або нестероїдні протизапальні препарати (тольфенамова кислота по 200 мг через кожні 3 години, напроксен натрію 750 мг в одній дозі);
б) потужніші засоби (коли початкова терапія не дає позитивного результату): ерготамін 2,0 мг одноразово; дигідроерготамін 4,0 мг одноразово.
При тривалих нападах, які тривають понад 24 години, деякі спеціалісти рекомендують застосовувати системні кортикостероїди.
Примітка. Не слід призначати препарати групи морфіну.
4. Профілактичне лікування призначають хворим з частими або важкими нападами мігрені (два і більше напади в місяць) та з нападами, які супроводжуються неврологічною симптоматикою:
Пропранолол (індерал)3 10-80 мг на день орально, розділивши на початку лікування на декілька рівних доз, надалі дозу поступово збільшують на 10-20 мг кожні 2-3 дні до досягнення бажаного ефекту (доза може досягнути 160-240 мг/день). Для метопрололу характерна менша кількість побічних дій при астмі та цукровому діабеті (призначають по 100 мг препарату пролонгованої дії в одній дозі). Амітриптилін (елавіл) 4 по 25-200 мг орально (починати з низької дози, збільшуючи її при необхідності на 25 мг кожних 1-2 тижні). Блокатори кальцієвих каналів (флунаризин по 5-10 мг иа день); ми ці препарати застосовуємо рідко.
5. При необхідності під час нападу призначають антиеметики (прохлорперазин по 25 мг ректально двічі на день).

Подальший нагляд за хворим
Хворих повторно обстежують через 4-6 тижнів для оцінки ефективності лікування.