Офтальмологія Vizio.com.ua

Дивись на світ здоровими очима!

15.3 Біль голови

У більшості випадків біль голови не є небезпечним та зловісним симптомом, проте він може бути передвісником загрозливих для життя чи зору станів. Далі описано супутні скарги та симптоми, які можуть бути індикаторами загрозливого для життя або зору болю голови і ряд специфічних для різних видів болю голови симптомів та скарг.

Загрозливі скарги та симптоми, характерні для важких розладів:
• Чутливість скальпа, втрата ваги, біль під час пережовування їжі. біль у м'язах, загальна слабістьу пацієнтів віком понад 55 років (гігантоклітинний артеріїт).
• Набряк зорового нерва.
• Гарячка.
• Розлади інтелекту та поведінки.
• Ригідність шийних м'язів.
• Неврологічні симптоми.
• Погіршення зору.
• Субгіалоїдні (преретинальні) крововиливи, видимі при обстеженні очного дна.
Менш тривожні, але насторожуючі скарги та симптоми:
• Поява болю голови в людини, у якої він раніше не виникав.
• Біль голови більш виражений або іншого характеру, ніж звичайно.
• Біль голови із стабільною локалізацію.
• Біль голови, який пробуджує зі сну.
• Біль голови, який ие знімається медикаментами, що раніше допомагали.
• Нудота та блювання, особливо блювання фонтаном.

Етіологія
Небезпечні для життя та зору захворювання:
• Гігантоклітинний артеріїт (ГКА). Вік пацієнта понад 55 років, схуднення, гарячка, загальна слабість, анорексія, біль у м'язах, чутливість скальпа, біль при жуванні, пальпація чутливих вузликів або шнуроподібного непульсуючого утвору вздовж вискової артерії, погіршення зору. Іноді спостерігається високе ШОЕ(див. розділ 11.16).
• Гостра закритокутова глаукома. Зниження гостроти зору, гіперемія та болючість ока, помутніння рогівки, фіксована, помірно розширена зіниця, підвищення внутрішньоочного тиску (див. розділ 10.10).
• Ішемічний синдром ока. Болючість ока та періорбітальної ділянки, крововиливи у сітківку на середній периферії, розширені вени сітківки, неоваскуляризації райдужки, диска, сітківки, спонтанна або легко провокована пульсація артерій сітківки (див. розділ 12.7).
• Злоякісна гіпертензія. Значне підвищення артеріального тиску, що часто супроводжується наявністю ватоподібних плям на сітківці, крововиливів та, якщо перебіг важкий, набряком диска зорового нерва. Типовою є локалізація болю в потиличній ділянці.
• Підвищення внутрішньочерепного тиску. Може супроводжуватися набряком диска зорового нерва, зникненням пульсацій вен диска, паралічем шостого черепного нерва (див. розділ 11.13).
Спонтанна пульсація вен свідчить про нормальний внутрішньочерепний тиск у момент дослідження, проте її відсутність не має суттєвого значення. У значної кількості здорових людей венозної пульсації не спостерігається.
• Інфекційні ураження центральної нервової системи (менінгіт, абсцес мозку). Гарячка, ригідність шинних м'язів, порушення свідомості, світлобоязнь, неврологічні симптоми.
• Структурні аномалії мозку (пухлини, аневризми, артеріовенозні мальформації) — розлади свідомості, симптоми підвищення внутрішньочерепного тиску та неврологічні симптоми, які виникають підчас або після епізоду болю голови).
• Субарахноїдальні крововиливи — нестерпний біль голови, ригідність шийних м'язів, розлади свідомості; рідко — субгіалоїдні крововиливи, видимі при обстеженні очного дна, які виникають внаслідок розриву аневризм.
• Епідуральна або субдуральна гематоми. Виникають після травми голови, супроводжуються порушенням свідомості, іноді — анізокорією.
Інші причини:
• Мігрень (див. розділ 15.4).
• Кластерний біль (див. розділ 15.5)
• Біль за типом напруження.
• Вірус Herpes zoster (біль голови та біль іншої локалізації передує появі пухирців. Див. розділ 4.16).
• Патологія носових пазух.
Примітка. Біль голови, який з'явився внаслідок уражень носових пазух, у хворих з цукровим діабетом та імунодефіцитними станами може бути
важким та загрозливим симптомом через можливість мукормікозу (див. розділ 11.9).
• Синдром Толоса-Ґанта (Tolosa-Hunt). Див. "Синдром кавернозного синуса/верхньої орбітальної щілини", рочаіл 11.9.
• Захворювання шийного відділу хребта.
• Захворювання висково-нижньощелепного суглоба.
• Стоматологічні захворювання.
• Невральгія трійчастого нерва (tic douloureux).
• Передній увеїт (див. розділ 13.1).
• Стан після люмбальної пункції.
• Хвороба Педжета (Paget).
• Депресія, психогенний біль голови.
• Недостатність конвергенції (див. розділ 15.6).
• Спазм акомодації (див. розділ 15.7).

Обстеження
1. Анамнез: визначити локалізацію, інтенсивність болю, частоту нападів, можливі провокуючі чинники, час дня, коли виникає біль. Дізнатись вік пацієнта при появі болю голови, що полегшує біль, наявність супутніх скарг та симптомів. Особливу увагу слід звернути на наявність суттєвих скарг та симптомів, описаних виїде: травма, застосування медикаментів та оральних контрацептивів, наявність мігрені в інших членів сім'ї, погане самопочуття в транспорті та циклічне блювання в дитинстві.
2. Повне офтальмологічне обстеження, включаючи огляд зіниці, визначення об'єму рухів очного яблука, дослідження поля зору; виміряти внутрішньоочний тиск, оцінити стан диска зорового нерва та наявність венозної пульсації, провести обстеження очного дна при розширеній зіниці. Визначити рефракцію у звичайному стані та при циклоплегії.
3. Неврологічне обстеження (дослідити ригідність шийних м'язів та інші менінгеальні ознаки).
4. Пропальпуватн вискові артерії при підозрі на гігантоклітинний артеріїт (чи вони набряклі, тверді, чутливі).
5. Вимірювання температури тіла та артеріального тиску.
6. При підозрі на гігантоклітинний артеріїт визначити ШОЕ та провести біопсію вискової артерії (див. розділ 11.16).
7. Комп'ютерна томографія (аксіальна та корональна проекції) або ЯМР-дослідження мозку при підозрі на внутрішньочерепну патологію.
8. При підозрі на ішемічний синдром ока провести неінвазивні дослідження кровоплину в сонних артеріях.
9. Спинномозкова пункція (в лікарні) при підозрі на менінгіт або субарахноїдальний крововилив.
10. При необхідності призначити консультацію невропатолога, отоларинголога, терапевта.

Лікування болю голови

Див. відповідні розділи.